Представники лісової галузі в Україні схвильовані змінами до фермерського закону за номером 2497 від 10 липня цього року, а саме положенням пункту 7 розділу першого закону, яким внесено зміни до статті 273 оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення незалежно від місця знаходження, земельним податком Податкового кодексу України.
З цього приводу відбулася нарада, яку провели голова районної державної адміністрації Руслан Сенчук, голова районної ради Михайло Андрюк, за участю народного депутата України Івана Рибака. У нараді взяли участь керівники лісових господарств району та голови громад.
Поява відповідної зміни стала можливою внаслідок порушення регламентних норм, коли між першим та другим читанням вноситься правка, яка ніяким чином не кореспондує з положенням законопроекту, які були ухвалені в першому читанні. Оперативно моніторити та оцінювати вплив таких правок досить складно, особливо в умовах значної їх кількості, внаслідок чого відповідні правки з'являються в остаточному варіанті закону, - зауважив Іван Рибак. Відповідно до пункту 1 розділу другого прикінцевих положень закону усі його норми набувають чинності з дня наступного за днем його опублікування. А опублікування закону відбулося 15 серпня цього року. Якщо на момент опублікування закону представники лісової галузі, як практичної всі фахівці з питань оподаткування були переконані, що лісова правка фактично набуде чинності з 1 січня 2019 року, тобто сплату земельного податку за лісові землі представники державної фіскальної служби будуть вимагати вже з нового бюджетного періоду, то сталося не так, як гадалося. Представники державної фіскальної служби побачили можливість вимагати сплату земельного податку за лісові землі ще у цьому році. Такого від фіскалів ніхто не очікував, в тому числі автори відповідної правки та представники податкового комітету Верховної Ради України, які підтримали відповідну правку.
Найгірше, що податок вводиться фактично заднім числом, оскільки у фінансових планах лісгоспів відповідні суми не були передбачені і фактично відсутнє джерело їх сплати. Податковим законодавством передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи із норм цього кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, що діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
З огляду на вищезазначене запровадження нового податку, зміна його ставки чи іншого елемента оподаткування посеред бюджетного року є незаконними. Також варто сказати, що таке рішення негативно вплине на діяльність лісгоспів, адже встановлені органами місцевого самоврядування ставки є досить високими,- в середньому коливаються в діапазоні від 1% до 3 % від нормативної грошової оцінки ріллі (орієнтовно це 250- 800 грн з гектара залежно від області). При цьому варто звернути увагу на те, що ставки земельного податку встановлювалися на землі під інфраструктурою, а не під лісові землі, адже останні не оподатковувались, а відповідно й потреби у встановленні ставки для таких земель не було. Таке навантаження в рази перевищує те, що встановлювалося рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, складовою якої був земельний податок.
Зараз у районі відбуваються сесії у громадах, на яких це питання є одним із найважливіших.
