У 2019 році Вижницький район вже вчетверте буде приймати у себе всю гуцульську спільноту країни та ближнього зарубіжжя, перейнявши в серпні цього року естафету у міста Яремче Івано-Франківської області.
Товариство «Гуцульщина» зорганізувавшись у 1990 році задля відродження, примноження матеріальної, духовної гуцульської культури, місцевих традицій і обрядів, започаткувало Міжнародні гуцульські фестивалі, у рамках яких проводяться також науково-практичні конференції, симпозіуми, спортивні та різні молодіжні заходи. Щороку він проходить в одному із мальовничих районів Гуцульщини.
Детальніше: Розпочато підготовку до проведення XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю

На «Гарячу лінію» та в месенджер до сторінки УДМС у Чернівецькій області у мережі «Фейсбук» постійно надходять запитання щодо умов отримання паспортних послуг. Пропонуємо чергову добірку відповідей на запитання наших дозвонювачів та читачів.
Як можна підтвердити громадянство неповнолітньої особи, на ім’я якої оформлюється український закордонний паспорт, якщо один з батьків не є громадянином України?
Детальніше: Фейсбук відповідає на запитання про оформлення паспортів
Зміна місця проживання під час воєнного стану не є завадою для отримання внутрішньо переміщеними особами пенсій, субсидій, соціальних виплат чи паспортних послуг. Щонайперше таким людям необхідно зателефонувати до контакт-центру «Укрпошти» за номером 0-800-300-545 та обрати розділ «Пенсії, соціальні виплати та субсидії» або звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду. У розмові з оператором треба повідомити про необхідність отримати пенсію, грошову допомогу за новою адресою та надати свої персональні та контактні дані.
Додатково з питань отримання соціальних виплат, пенсій можна звернутися на урядову гарячу лінію за номером 1545 (працює цілодобово, дзвінки безкоштовні).
Водночас громадяни, евакуйовані з територій, де ведуться активні бойові дії або перебувають під окупацією, за наявності документів нового зразка, що посвідчують особу засобами ЄДДР, можуть отримувати в підрозділах ДМС за місцем перебування послуги з:
На підставі пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про імміграцію» право на отримання дозволу на імміграцію мають особи, які раніше перебували в громадянстві України.
Перелік документів для надання дозволу на імміграцію визначені статтею 9 Закону України «Про імміграцію» та пунктом 11 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 (далі – Порядок провадження).
Підставою для звернення є оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, які підтверджують, що особа раніше перебувала в громадянстві України.
Дотримання передбачених законом термінів перебування іноземцями та особами без громадянства на території України в умовах воєнного стану є важливою складовою національної безпеки й завжди залишається в полі особливої уваги міграційників. Однак за наявності вагомих підстав й відповідних документів, що такі підставі підтверджують, можна офіційно продовжити строк легального перебування в країні іноземним громадянам понад дозволені 90 днів.
Детальніше: Як отримати послугу з продовження терміну перебування в Україні?
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон може бути оформлений дітям від народження, однак самостійно подати заяву може лише особа, яка досягла 16–річного віку.
До досягнення цього віку заява до підрозділів ДМС подається законними представниками дитини – одним з батьків, усиновлювачів, опікунів чи піклувальників, при цьому згода іншого з батьків чи опікунів не потрібна.
Під час оформлення заяви у територіальному підрозділі ДМС та отримання готового паспортного документа неповнолітній особі віком від 12 років необхідно пройти процедуру ідентифікації шляхом сканування відбитків вказівних пальців рук.
Детальніше: З якого віку особа може самостійно оформити закордонний паспорт ?
Соціальне відторгнення є проявом порушення базових прав людини та протиставляється соціальному залученню, тобто інклюзії. Внаслідок відторгнення різні групи людей не можуть брати участі у житті суспільства, не мають доступу до освіти та ресурсів, відчувають дискримінацію тощо.
Відторгнення може проявлятися не лише внаслідок систематичної дискримінації через сексуальну орієнтацію людей, стать, вік, інвалідність, статус мігранта тощо. Без-емоційним за своїм впливом, але не менш драматичним за наслідками може бути системне ігнорування потребами різних соціальних груп через відсутність належної інфраструктури, транспортного сполучення, зв’язку, доріг, доступу до послуг тощо.
Детальніше: Безабар’єрний простір в дії: Долаємо соціальне відторгнення