21 вересня, у селі Яворів Косівського району відбувся ІІ Міжнародний фестиваль-ярмарок “Барви Карпатського ліжника”.
Подивитися, а за бажання і придбати на фестивалі було що. Майстри представили гостям свята унікальні візерунки ліжників, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з районів Івано-Франківщини та Рахівщини Закарпатської області.
Делегація з Вижниччини, також, побувала на дійстві. Зокрема, голова районної ради Михайло Андрюк, привітав гостей фестивалю та жителів Яворова з "хмаровим"
святом, та зустрівся із головами місцевого самоврядування Карпатського регіону, які є членами АОМС "Єврорегіон Карпати-Україна". А НАФЕК "Банилівська толока" народного дому села Банилів, художній керівник Микола Мазуряк, презентували для присутніх культуру Буковинської Гуцульщини.
Довідково:
Ліжник – це традиційна гуцульська ковдра. Кажуть, він достаменно передає гуцульський характер – теплий, гарний і трохи «кусається».
Гуцули його вважають оберегом і широко використовують у народній обрядовості. Ліжник супроводжує все життя гуцулів – від приходу в життя до завершення земного шляху. Ліжник є обов’язковим елементом весільного обряду, бо ж люди вірять, що цей виріб привертає до хати добро і є символом затишку та достатку.
До середини ХІХ століття ліжники на Гуцульщині виготовляли лише для власних потреб. Всі етапи – від вирощування овець і включно з ткацтвом – власноручно. До кінця ХІХ століття ліжники робили з нефарбованої вовни. Великі – до 5 метрів завдовжки називали – джергами і використовувалися як простирадло і ковдра водночас. А маленькі - присідлачі, клали замість сідла на коня. Найдавніші ліжники або були однотонними, без узорів, або ж з найпростішим візерунком – чергувалися смуги природнього кольору овечого руна.