Наша здатність спілкуватися між собою зрозумілою мовою в більшості випадків відіграє величезну роль для нас. Мова та її варіанти не лише слугують інструментом комунікації, але також розкривають перед нами широкі можливості. Людина виростає в атмосфері своєї рідної мови настільки, що вона стає необхідною частиною її особистості.

День рідної мови — це в першу чергу вияв зацікавленості меншин, які активно використовують свою національну мову. Історія цього святкового дня має трагічне коріння. 21 лютого 1952 року в Бангладеші владою було жорстоко придушене повстання проти заборони на використання бенгальської мови в країні. Для Бангладешу це стало днем пам’яті загиблих за свою рідну мову. Важливість нових знань, цінностей, що передаються від покоління до покоління, та пам’ять про своє коріння — все це пов’язано із рідною мовою.

Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову. Як стверджує Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову».

Тож вітаю з Міжнародним днем рідної мови та щиро бажаю всім серцем і душею завжди любити свою країну, пишатися рідною мовою і прославляти свою культуру. Нехай мова завжди залишається сильним і потужним інструментом не тільки спілкування, а й розвитку. Миру нам усім та якнайшвидшої Перемоги.

З повагою,

Голова Вижницької районної ради Михайло Андрюк